Психологічна енциклопедія » flam-fran

Формування враження (impression formation)

Формування враження (impression formation)

Витоки наукового вивчення проблеми Ф. ст. сходять до відомої статті Соломона Аша «Формування вражень про особистості» (Forming impressions of personality), У цій статті були позначені дві осн. проблеми. По-перше, при Ф. ст. спостерігач повинен якимось чином справлятися з тим, що найчастіше яв-ся просто набором різнорідних фактів про ін. чол. Друга проблема полягає в точному знанні того, яке саме враження виникає у спостерігача. Як досліднику приступити до виміру такого заплутаного - і до того ж аморфного - явища, як враження?

Найбільш серйозною проблемою, піднятою Ашем, була важливість розуміння того, як люди справляються з тим розмаїттям інформ., до-рої вони отримують у відношенні ін. чол. Її іноді називають проблемою інтеграції інформації. Існують два різних теорет. підходу до її вирішення. Згідно гештальт-підходу (gestalt approach), люди використовують конфігураційну стратегію. Вони оцінюють відразу весь інформ. масив і досягають тематичної інтерпретації, на основі до-рій всі окремі й розрізнені елементи інтегруються в логічно несуперечливе ціле. Цей процес часто передбачає повторну інтерпретацію нек-рих елементів інформ. та ігнорування ін.

У відповідності з підходом когнітивної алгебри (cognitive algebra approach), кожен елемент інформ. вносить незалежний внесок у формування загального враження. На відміну від гештальт-підходу, тут передбачається, що окремі елементи інформ. не ув'язуються активно в єдину осмислену конфігурацію. Швидше оціночні імплікації кожного елемента витягуються відразу ж, у міру їх надходження, і поєднуються з к.-л. з предсуществующих оцінних реакцій, щоб забезпечити поточне оціночне враження про ін. чол. Цей підхід називають когнітивної алгеброю, тому що елементи інформ. можуть комбінуватися за допомогою таких алгебраїчних правил, як «усереднення», «складання» або «множення». Незважаючи на те, що ці два теорет. підходу надзвичайно різняться у своїх концептуальних передумовах, вони опинилися в рівній мірі корисними у поясненні первинних емпіричних даних в цій області дослідж.

Велика частина дослідж. в області Ф. ст. була присвячена першим враженням. Учасникам такого роду експериментів пред'являвся список особистісних рис у вигляді визначень і пропонувалося сформувати своє враження про тієї гіпотетичної особистості, що володіє даним конкретним набором рис. Виявилося, що на підсумкові враження впливають різноманітні характеристики елементів інформ.

При послідовному пред'явленні елементів інформ. виникають ефекти первинності і недавности (primacy and recency effects).

Після того як перше враження було сформовано, учасникам у ряді випадків пропонувалося дати окрему оцінку якого-небудь з елементів цього набору. У цьому випадку фіксувалися виразні ефекти зсуву значення (meaning shift effects). Зокрема, така риса, як «співпрацює», оцінювалася більш позитивно (напр. наближалася за значенням до «безкорисливий»), коли ін. риси в даному наборі виявлялися позитивними. Коли інші елементи інформ. були негативними, вона піддавалася менш сприятливою інтерпретації (напр. наближалася за значенням до «податливий»).

Загальна кількість елементів інформ. у наборі могло бути більшою в одних випадках і малим в ін. В дослідж. Ф. ст. були виявлені стійкі ефекти величини набору (set size effects). По мірі зростання числа позитивних елементів враження ставали все більш сприятливими, і, навпаки, у міру збільшення числа від'ємних елементів враження ставали все більш несприятливими.

У більшості дослідж. у даній області в якості надається суб'єкту стимульної інформ. використовуються виключно особистісні риси. Представляється вірогідним, що при використанні ін. видів інформ. про особи (напр., дані про поведінку, соц. контакти, фіз. зовнішності і демографічних характеристиках), одержані рез-ти можуть виявитися істотно іншими. Однак порівняно невелика кількість дослідж., проводилися з використанням не пов'язаного з особистісними рисами стимульного матеріалу, дозволяє припускати, що ця проблема, ймовірно, не яв-ся настільки значною.

В цій області дослідж. учасників, як правило, інструктують, що вони повинні оцінити своє враження після того, як ознайомляться з усім набором запропонованих рис. Отже, вони, без сумніву, активно виробляють свої оціночні реакції в міру того, як вони стикаються з тими чи іншими елементами інформ. Це означає, що при такому способі виконання завдання на формування враження роль пам'яті виявляється незначною або зовсім зводиться на немає. З ін. боку, формування вражень (навіть перших вражень) в наших повсякденних соц. контакти з неминучістю передбачає участь процесів пам'яті. В даний час представляється не цілком ясним, які зміни слід внести до положення гештальт-підходу та когнітивної алгебри для врахування ролі пам'яті про попередньою інформ.

См. також Вимір ставлень, Соціальне пізнання

Т. Гострому


.