Психологічна енциклопедія » ruko-svyaz

Вільне відтворення (free recall)

Вільне відтворення (free recall)

С. ст. широко використовуються для дослідж. пам'яті і навчання. Зазвичай випробуваному пропонують інформ. для запам'ятовування, а через нек-рої час просять її відтворити в довільному порядку. Зміст інформ. може варіювати від списку не пов'язаних між собою слів або цифр до складних прозових творів.

Парадигма С. ст. відіграла помітну роль у розвитку когн. психол. Напр., вона допомогла пояснити компоненти першості і новизни в кривий відтворення послідовності елементів. Ефект першості пов'язали з частим повторенням перших за порядком елементів та переведенням їх у довгострокову пам'ять, а ефект новизни пояснили входженням останніх елементів в короткочасну пам'ять. Оскільки елементи в кінці списку не повторюються і, отже, не переводяться в довготривалу пам'ять, вони губляться, якщо випробуваному дати відволікаючу завдання безпосередньо після пред'явлення списку для запам'ятовування.

Ранні дослідж. дозволили припустити, що найважливіша складова С. в. укладена у випробуваному, а не в пропонованому йому стимульном матеріалі. Йдеться про схильність людей відтворювати елементи групами, поєднуючи їх з об'єктивних чи суб'єктивних зв'язків між собою, навіть якщо вони були розділені при пред'явленні. Повідомлення Бусфилда дало імпульс дослідж. внутрішніх процесів структурування інформ. Піддослідним пропонувався список з 60 слів, що належать до чотирьох значеннєвих категорій, за 15 слів у кожній. Відразу ж після пред'явлення давалося завдання протягом 10 хвилин записати запам'яталися слова в будь-якому порядку. Люди виявили схильність відтворювати і групувати слова за смисловим категоріям, а не за порядком їх пред'явлення.

Недолік такого роду дослідж. полягає в тому, що вони лише виявляють тип орг-ції елементів, передбачений експериментатором. Відносини між елементами списку визначаються експериментатором, і одержувані показники ступеня орг-ції матеріалу залежать від того, наскільки точно відтворення елементів учасником експерименту відповідає категоріям або ассоц. у списку експериментатора. Тулвинг стверджував, що піддослідні не тільки використовують закладену в списку структуру інформ., але і схильні відшукувати свої власні характерні зв'язки між словами в списку для заучування. Т. о., експерименти з використанням заданих угруповань недооцінюють повну орг-цію випробуваним списку слів під час заучування та її використання в процесі відтворення. Пропонуючи обстежуваним повторно заучувати і відтворювати списки не пов'язаних між собою слів, пропонованих кожен раз в ін. випадковому порядку, Тулвинг зумів продемонструвати характерну для кожного учасника експерименту суб'єктивну орг-цію запоминаемого і відтвореного матеріалу.

С. ст. використовувалося для оцінки розуміння прози і запам'ятовування пояснювальних і описових текстів і усних розповідей. Хоча раніше було прийнято вважати, що всі люди схильні логічно структурувати текст для зручності запам'ятовування і подальшого відтворення, були виявлені індивідуальні особливості цього процесу в залежності від віку і навичок читання. Фактично, метод С. в. використовується в даний час для дослідж. відмінності в стратегіях заучування матеріалу у людей з приблизно різними стилями навчання.

Застосування методів С. в. для іл. схильності людей реорганізовувати досліджуваний матеріал триває. Т. о., дослідж. С. в. дозволяють підкріпити осн. постулат когн. психол. (т. е. що студент не яв-ся пасивним одержувачем інформ. з навколишнього середовища; навпаки, він активно організовує цю інформ. у власні структури представлення знань в пам'яті).

См. також Когнітивні стилі навчання, Забування, Процеси пошуку та вилучення інформації з пам'яті

Б. Р. Данн


.