Психологічна енциклопедія » soci-stad

Соціальне пізнання (social cognition)

Соціальне пізнання (social cognition)

Область С. п. має справу з пізнавальною діяльністю, опосредующей і супроводжує соц. поведінка. Вона передбачає аналіз того, як стимульная інформ. спочатку кодується, організовується (і перетворюється) в пам'яті, а потім використовується чол. в процесі свого функціонування в соц. світі.

С. п. не є ні окремою теорією, ні вузької емпіричної областю, відповідає специфічному концептуального рівня аналізу, використовуваного для спільного пояснення чолов. мислення і соц. поведінки. Цей рівень аналізу яв-ся швидше молекулярним, ніж молярним. Теоретики, які працюють у руслі цього напрямку, використовують «ментальні» конструкти на рівні індивідуальних уявлень, категорій і понять. Ці конструкти є досить абстрактними, щоб охопити широкий спектр змістовних областей (таких як уявлення про людей, рисах особистості, ситуаціях, тварин і творах позов-ва). Більшість дослідників у цій галузі, незважаючи на свою менталистскую спрямованість, не обмежуються вивченням «свідомого» мислення. Ментальні конструкти зазвичай визначаються таким чином, щоб залишити відкритим питання про свідомість.

Дослідники в області когн. психол., психолінгвістики і штучного інтелекту все більшою мірою залучаються до вивчення когнітивних процесів більше високого порядку і цікавляться поясненням складних видів обробки інформ. людиною, таких як розуміння і запам'ятовування історій, послідовностей дій та ін. тематично пов'язаних ансамблів стимулів.

Поняття «схеми» забезпечило початкову загальну грунт для груп соц. і когнітивних дослідників. Елементи нашого когнітивного світу не існують у вигляді якоїсь безладної, розрізненої сукупності. Скоріше, вони пов'язуються між собою в структури більш високого порядку.

Поняття схеми виявилося дуже близько соц. психологам, оскільки вони вже використовували родинні схемою поняття. До їх числа відносяться такі терміни, як стереотип, норма, цінність, аттітюд та імпліцитна теорія особистості. Щоб полегшити встановлення концептуального однаковості в різних областях, деякі дослідники С. п. розробили таксономії схем. До числа запропонованих ними категорій відносяться: чол. (person), роль (role), подія (event), риса (trait), образотворчий (pictorial) і соц. група (social group). Поряд з цим були також розроблені таксономії з т. зр. пізнавального процесу, к-рие класифікують схеми на основі їхніх концептуальних властивостей.

Інформаційний похід. Область С. п. розглядає чолов. розум як систему обробки інформ. Інформ. виходить з навколишнього світу, обробляється когнітивної системою і використовується при реалізації соц. поведінки.

Перша ступінь обробки інформ. має справу із завданнями кодування і організації. Друга тематична область обробки інформ. пов'язана з проблемою когнітивного пошуку (інформ. в пам'яті і її вилучення). Що визначає перебіг думки і яким чином ми отримуємо доступ до що зберігається в пам'яті фактів і логічних висновків при реалізації соц. поведінки?

Сюди відноситься також проблема імпліцітно пошуку, к-рий відбувається у випадку більш або менш мимовільних соц. реакцій. Задачу пошуку раніше придбаної інформ. можна обійти, коли чол. доступна поведінково релевантна схема.

Третя категорія проблем стосується інтеграції (об'єднання) інформ. Люди часто стикаються з ситуаціями, для яких у них немає адекватних схем. Особливо, коли люди передбачають часте виникнення таких ситуацій в майбутньому, в їх інтересах виробити нову схему, яка б дозволяла справлятися з різними можливими варіантами цих ситуацій.

Четвертої тематичної областю яв-ся вибір реакції (response selection). Яким чином люди оцінюють альтернативні варіанти реакцій, автоматично вибирають одну і реалізують її у поведінці? Контекст комунікації і знання позиції аудиторії може впливати на те, як і коли передаються когнітивні реакції.

Невирішені проблеми. Дослідники С. п., в цілому, уникали питання про те, що приводить в дію когнітивні системи. Спорідненою проблемою є роль когнітивних систем у регулюванні мотиваційних сил.

Соц. оточення відрізняється надзвичайною складністю. Кількість і різноманітність інформ., міститься в соц. взаємодії, надзвичайно велико. Яким чином чол. приходить до специфічного способу її організації? Залишається цей спосіб одним і тим же на всьому протязі ведеться діалогу і можливо кодувати (і/або зберігати) цю інформ. двома або більше способами одночасно? Такого роду питання починають виступати на передній план при зверненні до рівня аналізу, характерного для перспективи С. п.

См. також Увагу, Когнітивна складність, Контекстуальні асоціації, Формування враження

Т. Гострому


.