Словник з аналітичної психології » lichn-myshl

МІСТИЧНЕ СПІВУЧАСТЬ

МІСТИЧНЕ СПІВУЧАСТЬ
(Participation mystique) - термін, запозичений з антропології (Леві-Брюль), позначає початкову психологічну зв'язок з об'єктами або між людьми в результаті сильної несвідомої співвіднесеності; тотожність між суб'єктом і об'єктом.«Це особливого роду зв'язок з об'єктом. Вона полягає в тому, що суб'єкт не в змозі чітко відрізнити себе від об'єкта, що можна назвати частковим тотожністю. Це тотожність засноване на априорном єдності суб'єкта і об'єкта. Містичне співучасть є, звичайно, явище, яке найкраще можна спостерігати у первісних людей; однак воно зустрічається дуже часто і у людей культурних, хоча й не в такій же поширеності та інтенсивності. За загальним правилом, у культурних людей воно має місце між окремими особами, рідше між особою і річчю. У першому випадку це так зване відношення «перенесення», при якому об'єкту (звичайно) властиво, до певної міри, магічне, т. тобто безумовне дію на суб'єкта. У другому випадку справа зводиться або до подібного ж дії якої-небудь речі, або ж до свого роду ототожнення суб'єкта з річчю або її ідеєю» (ПТ, пар. 755).«Психологічний тотожність передбачає свою непритомність. Воно становить характерну властивість примітивного устрою душі і справжню основу «містичного співучасті», яка є не що інше, як пережиток первісної психологічної неотличенности суб'єкта і об'єкта, т. тобто залишок початкового несвідомого стану; далі воно є властивість, що характеризує духовний стан раннього дитинства, і, нарешті, воно характеризує і несвідоме у дорослого, культурної людини, яке, оскільки воно не стало змістом свідомості, довгостроково перебуває в стані тотожності з об'єктами» (там же, пар. 812).

Словник з аналітичної психології. - М.: Б&К. . 2002.