Велика психологічна енциклопедія » dejs-dets

ДІТИ З ВІДХИЛЕННЯМИ В ПСИХІЧНОМУ РОЗВИТКУ

ДІТИ З ВІДХИЛЕННЯМИ В ПСИХІЧНОМУ РОЗВИТКУ
(англ. children with abnormal behavior, problem children). Відхилення в психічному розвитку дитини м. б. викликані сенсорними порушеннями (глухота, приглухуватість, сліпота, слабовидение), ураженнями ц. н. с. (розумова відсталість, затримка психічного розвитку, рухові порушення, тяжкі порушення мовлення). Відхилення в розвитку можуть також виступати в різних поєднаннях.
Відхилення в психічному розвитку виникають з моменту народження дитини, якщо внутрішньоутробне ураження, або з моменту виникнення дефекту, якщо поразка постнатальне. Первинне порушення - зниження слуху, зору, інтелекту та ін - тягне за собою вторинні відхилення в розвитку і відхилення третього порядку (Л.. Виготський). При різній первинної причини багато вторинні відхилення в дитячому, ранньому та дошкільному віці мають подібні прояви. Вторинні відхилення носять, як правило, системний характер, змінюють всю структуру психічного розвитку дитини.
При будь-якому характері первинного порушення спостерігаються відставання в термінах формування психічних функцій (процесів) і уповільнений темп їх розвитку, а також якісні відхилення в розвитку. Не формується своєчасно жоден вид дитячої діяльності - предметно-маніпулятивна, ігрова, продуктивна (див. Діяльність дитяча). Напр., предметно-маніпулятивна діяльність у глухих і слабочуючих дітей стає провідною до 5 р., у розумово відсталих - до кінця дошкільного віку. Істотні відхилення спостерігаються у розвитку всіх пізнавальних процесів - сприйняття, наочного і словесно-логічного мислення. Порушується розвиток процесу спілкування; діти погано опановують засобами засвоєння суспільного досвіду - розумінням мови, змістовним наслідуванням, діями за зразком і за словесною інструкцією.
Дефекти мовленнєвого розвитку спостерігаються у всіх аномальних дітей. Мова може бути відсутнім зовсім (при глухоті, важкої приглухуватості, алалії, розумової відсталості, дитячому церебральному паралічі), може розвиватися з запізненням, мати суттєві дефекти - аграмматизми, порушення вимови, бідність лексики і семантики. У ряді випадків формально розвинена мова м. б. беззмістовною, «порожній».
Слід мати на увазі, що відхилення у психічному розвитку м. б. викликані і досить незначними, не кидаються в очі порушеннями. Так, зниження слуху на шепіт при схоронності сприйняття голосу нормальної розмовної гучності може призвести до мовного недорозвитку. В результаті перенесених дитиною шкідливих впливів (родової травми, тяжкої інфекції та ін) може виникнути затримка психічного розвитку, перешкоджає нормальному навчання дитини в школі, і т. п.
Разом з тим розвиток аномального дитини має ті ж тенденції, підкоряється тим же закономірностям, що і розвиток нормальної дитини. Це є підставою для оптимістичного підходу до можливостей виховання і навчання Д. о. п. р. Але для того, щоб наявні у них тенденції розвитку були реалізовані, а саме максимально розвиток (у відповідності з характером первинного порушення) наближене до нормального, потрібне спеціальне педагогічне вплив, що має корекційну спрямованість і враховує специфіку даного дефекту.
Педагогічний вплив спрямований у першу чергу на подолання та попередження вторинних дефектів. Останні, на відміну від первинних порушень, що мають органічний характер і потребують мед. корекції, піддаються педагогічній корекції. За допомогою педагогічних засобів м. б. також досягнута значна компенсація функцій - відновлення або заміщення порушеної функції. У той же час, як показала вітчизняна корекційна психологія, спонтанна компенсація дефекту не має місця: порушення слухового сприйняття не компенсується за рахунок більш інтенсивного розвитку зорової функції, а, навпаки, тягне за собою недорозвинення зорового сприйняття; порушення зорової функції не веде до посиленого порівняно з нормальним розвитку тактильно-рухового сприйняття і т. п.
Успішність попередження, корекції і компенсації відхилення в психічному розвитку безпосередньо залежить від термінів початку, змісту і методів корекційної роботи. Звідси надзвичайно важливе значення мають раннє виявлення відхилень у розвитку і правильна діагностика первинного дефекту. См. Психічний дизонтогенез. (В. І. Лубовський)

Великий психологічний словник. - М.: Прайм-ЄВРОЗНАК. . 2003.