Енциклопедії » bett-bogo

Боброков-Волинський Димитрій Михайлович

Боброков-Волинський Димитрій Михайлович
(кн.) - син литовського князя на Волині Коріата-Михайла Гедиміновича, знаменитий воєвода Димитрія Донського. Коли він прийшов до Москви, невідомо; відомо лише, що в 70-х роках XIV ст. він був вже воєводою. У 1371 р. у Димитрія Московського стався з-за чого-то розрив з Олегом Івановичем Рязанським, і 14 грудня на Рязань послана була сильна московська рать під керівництвом Волинського; "сурови, свирепи, высокоумни" рязанцев, хвалившиеся тим, що без зброї, з самими ременями і арканами, впораються з боягузливими москвичами, розбиті вщент при Скорнищеве, Олег утік, і Рязань була віддана московським князем Володимиру Пронському. Під його начальством московські війська і раті Димитрієва тестя, нижегородського князя Дмитра Костянтиновича, ходили на болгар у 1376 р. і змусили болгарських князів добити московському і нижегородському князям двома тисячами рублів, а їх ратям - трьома, - прийняти в свою столицю дорогу або дарагу (див. це сл.) і таможников великого князя московського. В наступному році Ольгерд помер, і Димитрій Іванович, користуючись настали в Литві смутами, послав свої війська в Литовську землю з кн. Володимиром Андрійовичем Хоробрим і Д. М. Боброком, з якими ходив і син Ольгерда - Андрій, колишній кн. полоцький; князі взяли Трубчевськ і Стародуб. Але саму важливу послугу Волинський надав великому князю і Північної Русі в 1380 р. у Куликовській битві: разом з Володимиром Андрійовичем Хоробрим він знаходився в засідці і вдалим вибором часу вирішив кровопролитну битву на користь росіян. Подальша доля його невідома. Він був одружений на сестрі Димитрія Донського - Ганні, але потомства не залишив.
А. Е.

Енциклопедичний словник Ф.А. Брокгауза і В. А. Ефрона. - С.-Пб.: Брокгауз-Єфрон. 1890-1907.

.