Психологічна енциклопедія » soci-stad

Соціальна бажаність (social desirability)

Соціальна бажаність (social desirability)

Під С. ж. розуміється схильність людей представляти себе переважно вигідному світлі. В області психол. тестування поняття С. ж. протягом десятиліть викликало гарячі дискусії. Спори розгорталися навколо визначення С. ж., її поширеності, проблем, к-рие вона викликає в зв'язку з інтерпретацією психол. тестів, методів її контролю.

С. ж. у різний час визначалася по-різному: як тяжіння до культурно санкціонованим і схвалюваним відповідей, як тенденція давати соціально бажані відповіді на твердження, пропоновані для себе характеристики, як схильність описувати себе в термінах, що розцінюються як бажані, або як схильність представляти себе в сприятливому світлі. У всіх визначеннях акцентується певний стиль реагування безвідносно до специфічного змісту особистісної характеристики, к-рую призначений вимірювати психол. тест. Звідси потенційна проблема для психол. тесту полягає в тому, чи є отриманий по тесту високий бал дійсно високу оцінку вимірюваної тестом характеристики або скоріше тенденцію представляти себе у вигідному світлі. Напр., дійсно високий бал але тесту, измеряющему честолюбство, відображає високий рівень честолюбства респондента або тенденцію цього респондента відповідати на пункти тесту виходячи з бажаності відповідей? Ймовірність існування таких двозначних тлумачень спричинила численні дискусії та дослідж.

Дослідж. способів вимірювання С. ж. привело до висновку про існування двох аспектів С. ж. Перший стосується себе і переконання у власній здатності. Другий пов'язаний з орієнтацією на інших і може відображати або міжособистісну чутливість, або свідомий намір контролювати вироблене враження. Слід зазначити, що індивідуальні тести, які передбачають оцінку С. ж., можуть вимірювати к.-л. один або обидва цих аспекти.

Більшість дослідж. вважають, що тести типу самозвітів, к-які розробляються без спеціально вживаються спроб мінімізувати вплив цього стилю реагування, будуть піддаватися сильному впливу С. ж. Тому будь-які інтерпретації результатів таких тестів будуть двозначними і сумнівними. Цієї т. зр. протистоїть думка про те, що С. ж. сама є особистісної змінної і, отже, законним компонентом індивідуальних відмінностей. Напр., можна заперечити, що сильне переконання у власних здібностях (т. е. С. ж.) - цілком законний аспект поняття честолюбства. Однак це породжує наступну проблему: якщо С. ж. яв-ся компонентом цілого ряду різних особистісних конструктів (напр. таких, як честолюбство, дружелюбність, акуратність), то тоді ці конструкти не виявляються незалежними і не повинні вважатися такими ані з теорет., ні з емпіричної т. зр.

Для подолання впливу С. ж. на результати тестів типу самозвітів запропоновано ряд методів. По-перше, при розробці тесту можна використовувати формат вимушеного вибору відповідей. Слідом за цим варіанти відповідей на будь-який пункт повинні бути зрівняні з т. зр. їх С. ж. По-друге, можна відібрати тестові пункти, к-рие більшою мірою репрезентують психол. поняття інтересу, ніж С. ж. Це вимагає використання стратегії розробки тесту, яка передбачає таку форму відбору пунктів з більш широкої сукупності тестових стимулів, при до-рій відбираються пункти к.-л. чином оцінювалися на відповідність змісту і стійкість до спотворюючим впливам (напр., С. ж.). По-третє, можна розробляти тестові інструкції таким чином, щоб вони знижували ймовірність того, що респонденти відповідатимуть виходячи з С. ж. В такі інструкції, напр., може включатися підкреслення анонімності дослідж. або попередження про те що неточні відповіді можуть оцінюватися. По-четверте, вплив С. ж. може статистично виключатися з тестових показників на етапі обробки відповідей. Це передбачає включення до складу тесту спеціальної шкали С. ж., оцінки з до-рій потім використовувалися б для коригування показника цікавить психол. характеристикою.

См. також Оцінка особистості, Я-концепція, Самооцінка, Методи тестування

Р. Р. Холден


.