Психологічна енциклопедія » stro-taku

Подружнє консультування в групах (marriage counseling in groups)

Подружнє консультування в групах (marriage counseling in groups)

Психол. консультування чоловіка і дружини в групі в присутності інших пар дозволяє кожному індивідууму навчитися співпереживати своєму чоловікові, отримати уявлення про те, що насправді відчуває ін. чол., що його турбує, тривожить, які його потреби і очікування. Обоє навчаються розпізнавати, коли відправник або одержувач повідомлення відчуває порушення конгруентності, а тж усвідомлювати, що кожному з них слід зробити для поліпшення комунікації. Вони вчаться відшукувати ознаки країн конфліктів або боротьби за владу, необхідність обговорити проблему, розділити успіх, потреби в симпатії або інтимності. Крім того, подружжя практикуються у використанні навичок міжособистісного спілкування, необхідних для формування нових бажаних видів поведінки.

Разом з тим учасники С. к. р. навчаються також проводити розходження між групою підтримки і службою порятунку, використовувати ін. учасників в якості тимчасової групи підтримки на період консультування, а тж створювати повноцінні групи підтримки за участю значущих інших за рамками С. к. р. Спостереження за тим, як ін. учасники С. к. р. обговорюють свої проблеми, і втілення в життя нових моделей поведінки спонукають клієнтів до ризику заради необхідних змін. Таким чином, ін. учасники С. к. р. яв-ся не лише помічниками, але й зразками для наслідування.

Визначення процесу. Тріада в такій групі включає дружину, чоловіка, а також одного або кількох помічників - учасників групи. Досвідчені психотерапевти прийшли до висновку, що можна навчити кожного клієнта налагоджувати парні відносини з консультантом або ін. клієнтом-помічником у групи таким чином, щоб допомогти чоловікові, не завдаючи йому шкоди.

Напередодні першої сесії консультант складає розклад первинних інтерв'ю з кожною парою. Спочатку консультант допомагає парі коротко обговорити початковий стан своїх шлюбних відносин і сімейні проблеми, а також цікавиться думкою подружжя про те, якого роду співпрацю їм потрібно для освоєння нових моделей поведінки. Потім консультант заохочує кожного члена пари до обговорення власного непродуктивного поведінки, до-рої потребує корекції, і відразу ж починає навчати його/її виконувати роль помічника консультанта, а не просто скаржитися на недоліки своєї половини. Далі проводиться зустріч з кожним з подружжя індивідуально для того, щоб переконатися в реальності їх очікувань і серйозності наміру досягти терапевтичних змін. Нарешті, консультант знову розмовляє з парою для отримання підтвердження про готовність кожного з них освоїти нові моделі поведінки. На цьому етапі складається зведений перелік завдань кожного з подружжя і пари в цілому і вирішується питання про укладення контракту для участі в роботі консультативної групи.

Якщо, напр., першою починає говорити дружина, її заохочують говорити про її власних проблемах і непродуктивних та/або саморуйнівна видах поведінки. Під час її розповіді консультант намагається точніше визначити, що саме її турбує. Крім того, він заохочує ін. клієнтів, особливо чоловіка, проявляти співчуття і визначити, що в досвіді жінки найбільш травматично. Разом з тим слухачі можуть полегшити її сповідь, використовуючи прийом переформулювання емоційного смислу висловлювань. Завданням групи також яв-ся допомогти клієнтці в ухваленні рішення про те, чому і з чиєю допомогою їй слід навчитися для покращення якості свого життя, а також з ким слід обговорити свої цілі і в кого попросити підтримки для їх досягнення.

Функціонування в ролі помічника консультанта підвищує чутливість чоловіка до потреб дружини і посилює бажання допомогти їй, усуває бажання помститися і прагнення здобути перемогу в боротьбі за владу, одночасно заохочуючи його до близьких стосунків для освоєння нових навичок подолання конфліктом і поліпшення комунікації з дружиною. Поступово дружини виявляють, що кожен з них повинен взяти на себе відповідальність за визначення і освоєння нових бажаних для себе моделей поведінки - кожен може змінити тільки себе. Крім того, подружжя вчаться отримувати взаємну підтримку і заохочення, разом обговорювати невдачі та їх можливі причини, а тж розділяти радість з приводу успіхів один одного.

Консультант стежить за можливостями навчити інших учасників бути хорошими клієнтами і хорошими помічниками - спочатку через підкріплення бажаної поведінки. По ходу ранніх групових сесій консультант на конкретних прикладах пояснює кожному учаснику, як можна було інакше себе поводити, щоб бути більш ефективним в ролі помічника або клієнта. Доцільно використовувати відзняті у групі відеоматеріали для того, щоб допомогти клієнту побачити наслідки своєї поведінки і намітити його більш адекватні альтернативні варіанти.

Для деяких пар, у яких є проблеми з дітьми, часто буває бажано перед звичайною щотижневої сесією С. к. р. провести сесію по сімейному консультуванню в присутності ін. пар з групи. Зазвичай консультант при цьому висвітлює переваги сімейного ради і пояснює, як його створити і підтримувати.

Доктрина моделі С. к. р. Для ефективної роботи консультант повинен вміти налагоджувати добрі відносини з клієнтами. Цього можна досягти, якщо проявляти щиру увагу до потенційним клієнтам, точно описувати майбутню роботу в групі, навчати відкритого обговорення болючих тем і визначення нових моделей поведінки, які потрібно освоїти. Крім того, необхідно обговорити можливі варіанти допомоги в оволодінні новими моделями поведінки, заохочуючи потенційних клієнтів ретельно проаналізувати свої сумніви і очікування з приводу С. к. р. і з'ясувати всі питання, що цікавлять їх до того, як буде підписаний контракт. Т. о., консультант надає парі самостійно вирішити питання про свою участь в С. к. р. Факт укладення контракту надає позитивний вплив на результат психотерапії.

Більш того, з т. зр. етики консультант повинен брати до групи тільки тих клієнтів, до-рим він в змозі допомогти, періодично перевіряючи, яких успіхів досяг кожен з учасників групи.

Чим більш привабливою буде група, тим вища її здатність чинити вплив на учасників. Вираженість позитивного впливу визначається умінням консультанта вловлювати і використовувати терапевтичні сили в групі. Вкрай важливим яв-ся вселення надії. Проте не менш значущою впевненість психотерапевта в своїх силах і в дієвості використовуваних для допомоги клієнтам методик.

Консультант свідомо і безумовно приймає кожного індивідуума, чого не можна сказати про самих учасників групи. Тим не менш ухвалення групи, хоча і абсолютно особливе, вкрай важливо. Обговорюючи в присутності інших свої проблеми, клієнти не втрачають свій статус у групі. Навпаки, вони навіть підвищують свій статус, оскільки проявили достатню сміливість, щоб винести на обговорення болючі теми, і достатню волю до оволодіння новими моделями поведінки.

Деяким клієнтам потрібно допомагати вловити важливу для себе інформ., їх слід навчати навичкам міжособистісного спілкування для оволодіння новими способами бажаного поведінки. Програвання ролей під час сесій С. к. р. допомагає клієнтам знайти упевненість в собі і навички, необхідні для оволодіння новими видами поведінки. Крім того, можна надати клієнтам матеріали для читання. Деяким крім консультування потрібне спеціальне навчання.

Завершення. Коли психотерапевт визнає за необхідне завершити С. к. р., він допомагає клієнтам успішно пройти завершальний етап. Ефективне завершення означає, що клієнти прощаються один з одним, дають оцінку досягнутого прогресу на підставі власних критеріїв, а також визначають, що кожному з них залишилося зробити і від кого можна чекати допомоги в досягненні намічених цілей. На цьому етапі психотерапевт планує проведення сесій для диспансерного контролю, а тж допомагає клієнтам усвідомити переваги, пов'язані з оволодінням новими моделями поведінки.

Оцінка. На жаль, в більшості дослідж. оцінюється тільки загальна ефективність методики. На думку вчених, консультування викликає бажані терапевтичні зміни у більшої частини клієнтів. Практично немає підстав вважати, що індивідуальне і групове консультування володіють різною ефективністю. Клієнтам можна допомогти, а можна і нашкодити. Подружнє та сімейне консультування настільки ж дієві, як і інші види втручання.

Ведучий групу консультант допомагає клієнтам виробити для себе точні критеріальні формулювання бажаних терапевтичних змін. Після цього вже самі клієнти оцінюють власний ріст, зростання своїх подружжя та ін. учасників групи на основі інвентарю поведінки, к-рий складений з урахуванням критеріальних формулювань всіх клієнтів (т. тобто цілей, сформульованих у вигляді точних бажаних терапевтичних змін у поведінці). Користуючись шкалою Лайкерта, клієнти відзначають ступінь своєї впевненості в тому, наскільки кожна критеріальна формулювання описує поведінку кожного учасника в даний конкретний момент. Зазвичай такі звіти збираються тричі: а) в кінці третьої сесії С. к. р.; б) при завершенні консультування; в) під час зустрічі в рамках диспансерного контролю (follow-up meeting). Така процедура оцінювання постачає консультанта трьома наборами оцінок, одержуваних від кожного клієнта: на самого клієнта, чоловіка (дружину) і на інших клієнтів.

Навіть ті консультанти і терапевти, к-які не зацікавлені у проведенні наукових дослідж., повинні розробляти стратегії оцінки кожного окремого клієнта в процесі терапії, на етапі завершення та диспансерного спостереження. Більш того, не слід обмежуватися лише оцінкою ефективності тієї або іншої методики. Бажано визначити, для кого вона виявилася ефективною, в яких умовах, коли і ким застосовувалася, наскільки добре володів цією методикою консультант.

См. також Спільна терапія, Сімейна терапія, Групова психотерапія, Подружнє консультування

М. М. Олсен


.