Психологічна енциклопедія » xetf-shevch

Почуття неповноцінності (inferiority feelings)

Почуття неповноцінності (inferiority feelings)

Альфред Адлер проводив розходження між почуттям неповноцінності та комплексом меншовартості. Адлер виходив з того, що Ч. н. є у кожного. Він вказував на те, що бути неповноцінною людиною означає відчувати себе нижче інших Ч. н. простежується в дитячій малості та залежності у світі дорослих, а пізніше в гонитві за досконалістю.

Ч. н. може служити стимулом здорового, нормального розвитку. Воно стає патологічним станом лише у тому разі, якщо чол. пригнічений, пригнічений і не здатна до розвитку. Орглер пише, що Адлер вважав, ніби комплекси неповноцінності можуть розвиватися з трьох джерел: органічної неповноцінності, розбещеності і занедбаності. Ч. н. стає комплексом, коли воно призводить до уникнення участі в житті про-ва.

Коли чол. відчуває себе неповноцінним, це припускає порівняння з ін. чол. або з якимсь стандартом або нормою. Такі порівняння стають відправним пунктом мн. чолов. нещасть. Слово inferiority (неповноцінність) походить від латинського inferus - «нижній», «підземний». Тут у дію вступають та ін. негативні фактори, напр. гнів, суперництво і, як наслідок, втрата ініціативи, оскільки зосередження зусиль на суперника блокує спонтанну поведінку. Крім того, особа може поводитися зарозуміло: комплекс переваги здатний компенсувати комплекс неповноцінності.

Щоб перемогти Ч. н., потрібно зробити дві речі. По-перше, треба перестати порівнювати себе з ін, повністю і безроздільно зосередившись на актуальної проблеми або завдання. По-друге, треба залишити прагнення бути вище ін. Відмова від потреби в перевазі допомагає відновити врівноваженість, подолати інерцію і перестати відчувати себе гірше ін.

Низька самооцінка - це завжди погано, але іноді вона служить стимулом для конструктивною і корисною компенсації. З відчуття слабкості і неспроможності може зрости сила. У такій ситуації перевага дає не саме по собі Ч. н., а конструктивне подолання слабкості та неспроможності.

З Ч. н. пов'язане почуття неадекватності. У той час Ч. н. змушує чол. вважати, що він гірший за інших, чол. з почуттям неадекватності вважає, що він не в змозі з чим-небудь упоратися. Системою координат стає не ін. чол., а завдання, до-рую неможливо вирішити. Так само як, за Адлєру, Ч. н. долається відмовою від порівнянь і бажання переваги, подолання почуття неадекватності вимагає зосередження на актуальної задачі та сміливості бути недосконалим.

См. також Розлади особистості

Д. Н. Ломбарді


.